У фінальні дні 22 Мандрівного Docudays UA відкриваємо онлайн-доступ до документального фільму «Свідки. Полон вбиває» — глибокої та чутливої стрічки про досвід наших співгромадян і співгромадянок, які пережили російський полон, а також про тих, хто й досі чекає на повернення близьких.

Фільм режисерок Марини Кронглевської та Тетяни Симон, створений командою Архіву Війни. Збирався зі свідчень військових, які пройшли через полон в Оленівці, інтерв’ю з родинами, які досі не мають звісток про своїх рідних, а також з небагатьох фото й відео з Маріуполя, зафіксованих очевидцями подій. Стрічка розповідає про один із найжахливіших воєнних злочинів Росії — теракт в Оленівці та підрив казарм, де утримували оборонців «Азовсталі». Це історія, яку окупанти намагаються стерти, але яку суспільство мусить зберегти — задля правди, справедливості й боротьби за кожного і кожну.

Фото: кадр з фільму «Свідки. Полон вбиває»

«Фільм має викликати бажання стати співучасником боротьби за звільнення наших військовополонених. Проте я часто зустрічаю людей, які зовсім нічого не знають про Оленівку. Мені, як і багатьом, було страшно дивитися на ці кадри. Я не могла пропустити цей біль через себе… Ми як суспільство маємо подорослішати і пережити його разом», — говорить режисерка Марина Кронглевська.

«Для мене було важливим поєднати в одному просторі тих, хто воював і пережив полон, та тих, хто в тиші чекав, — ділиться співрежисерка й менеджерка напряму інтерв’ювання свідків воєнних злочинів Архіву Війни Тетяна Симон. — За різними оцінками, в полоні перебувають 10–12 тисяч українських військових, а близько 50 тисяч людей чекають на їхнє повернення. Часто без жодної інформації — лише з вірою. Такий досвід теж травматичний і потребує уваги й підтримки. Близькі не самі, навіть якщо їм так здається».

Фото: кадр з фільму «Свідки. Полон вбиває»

У межах фестивалю «Свідки. Полон вбиває» вже було показано на спеціальних подіях у партнерстві з кіноклубами Docudays UA — там ми говорили про проживання травми, шлях повернення та відновлення після полону. У цих дискусіях беруть участь люди з досвідом неволі, їхні родини, правозахисники й правозахисниці, активісти й активістки, експерти з реабілітації. Разом ми обговорюємо:
через що проходять люди в полоні? що їм потрібно після повернення — фізично, емоційно, юридично? яку роль мають відігравати держава, громади та суспільство?

Щоб допомогти звільненим пройти шлях реабілітації та відновлення, Мандрівний Docudays UA разом із БФ «Принцип надії» ініціювали благодійний збір коштів. Фонд створений правозахисником і амбасадором Мандрівного Максимом Буткевичем, який сам перебував в російському полоні.

Підтримати збір можна під час фестивальних подій, за QR-кодом на сайті або за прямим посиланням на спеціальний рахунок.

Долучайтеся до підтримки звільнених з російського полону — звідки б ви не були.

Кожен внесок, кожен голос і кожна дія мають значення.