Світло кіно серед втрат: як Docudays UA об’єднує маріупольців у Дніпрі
Світло кіно серед втрат: як Docudays UA об’єднує маріупольців у Дніпрі
Мандрівний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA продовжує свою подорож Україною. Цього разу кінопоказ відбувся у центрі «ЯМаріуполь. Дніпро», який став важливим осередком підтримки для переселенців з прифронтових територій.
Маріупольці, які нині живуть у Дніпрі, подивились документальну стрічку Дар'ї Пенькової «Де мій бронік?» — відверту історію військового, який після поранення та лікування намагається знайти власну амуніцію — шолом і бронежилет, що десь загубилися між військовою бюрократією, байдужістю й хаосом війни.
Фото: кадр з фільму «Де мій бронік?»
Цей, на перший погляд, невеликий епізод розкриває глибшу тему — як війна змінює не лише наші цінності, а й саме відчуття справедливості, порядку й людської гідності.
Після перегляду глядачі долучилися до обговорення фільму, розмірковуючи над його меседжем і головною темою цьогорічного Мандрівного — «Рідкісний ресурс».
Пані Людмила, учасниця заходу, поділилася власним баченням:
«Для мене цей рідкісний ресурс — це діти, онуки, моя сім’я. Адже саме вони дають сили жити далі».
Фото: обговорення фільму «Де мій бронік?»
Її слова стали справжнім лейтмотивом зустрічі — нагадуванням, що найцінніший ресурс у час війни — це люди. Ті, хто тримаються, підтримують одне одного, зберігають людяність навіть у найтемніші часи.
Організатори подякували центру «ЯМаріуполь. Дніпро» за гостинність і можливість провести показ для спільноти маріупольців, які не втрачають сили духу й віри у відновлення свого міста.
22-й Мандрівний Docudays UA проводиться за фінансової підтримки Європейського Союзу, Посольства Швеції в Україні та International Media Support. Думки, висновки чи рекомендації не обов’язково відповідають поглядам Європейського Союзу, урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за зміст публікації несуть винятково її автор(к)и.







