Показ фільму «У серці долини — спів» ірландського режисера Натана Феґана у межах Мандрівного Docudays UA в Запоріжжі став подією, що викликала непросту, але надзвичайно важливу дискусію. Глядачам було непросто підібрати слова — надто складною та незнайомою для нашого регіону виявилася система покарань, показана у стрічці.

У кожного присутнього виникало відчуття двозначності:
з одного боку — очевидно, що перебування в одиночній камері є важким випробуванням;
з іншого — чи може така форма ізоляції бути виправданою, якщо йдеться про людину, яка скоїла тяжкий злочин?

Сама ж дискусія привела до ширшого питання: чи має система правосуддя бути лише покаранням?

Покарання чи шлях до змін?

Учасники показу «У серці долини — спів» наголошували: сувора ізоляція не гарантує виправлення. Навпаки — довге перебування в одиночному ув’язненні часто додатково травмує психіку людини. І може статися так, що після звільнення вона не повернеться до суспільства готовою до нормального життя, а навпаки — стане ще більш небезпечною.

Фото: обговорення реабілітації та повернення людини до спільноти після ув'язнення

Під час обговорення згадували досвід інших країн, зокрема Люксембургу, де деякі установи працюють радше як маленькі соціальні містечка, а не каральні заклади. Що спрямовані на реабілітацію, відновлення навичок та повернення людини до спільноти.

Цей приклад викликав активну дискусію серед глядачів: чи може українська система рухатися у цьому напрямку?

Анімація, що говорить голосніше за слова

Особливу увагу учасники зосередили на візуальній мові фільму. Анімація яскраво та водночас болісно передала те, що майже неможливо описати словами: слухові й зорові галюцинації, порушення сприйняття, емоційні збої — усе те, що може виникати внаслідок тривалого перебування у відлюдненні.

Глядачі відзначали, що ці ефекти водночас можуть бути:

• захисним механізмом, що допомагає людині не «розпастися» в умовах ізоляції,

• і симптомом погіршення психічного стану, що потребує уваги та підтримки, а не лише покарання.

Діалог, що розширює межі розуміння

Показ ірландської стрічки «У серці долини — спів» у Запоріжжі став нагадуванням: наскільки важливо говорити про систему покарання не як про абстрактну інституцію, а як про реальність, що впливає на людське життя.

22-й Мандрівний Docudays UA проводиться за фінансової підтримки Європейського Союзу, Посольства Швеції в Україні та International Media Support. Думки, висновки чи рекомендації не обов’язково відповідають поглядам Європейського Союзу, урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за зміст публікації несуть винятково її автор(к)и.