Цього року Мандрівний Docudays UA у Миколаївській області  стартував у місті Очакові, де в  музеї імені Суворова зібрався повний зал для перегляду фільмів «Зламані гілки» та «Фізрук, золото та річка».

Дискусію на тему «Кіно, що просуває права людини» розпочав миколаївський журналіст Ігор Данилов, який відзначив, що завдяки документальному кіно та режисерським хронікам подій з різних куточків світу глядачі знаходять розуміння нинішніх подій в України. До обговорення питання набуття батьківщини на основі фільму «Зламані гілки» долучились також правозахисниця Олена Кабашна та історик Олександр Смирнов. В Очакові Мандрівний Docudays UA вперше. Минулого року документальне кіно могли побачити лише сусіди очаківців – жителі села Куцуруб, які, до речі, першими в Миколаївській області створили об’єднану громаду із сусідніми селами.

У Миколаєві фестивальні покази розпочались у Будинку культури «Молодіжний» естонським фільмом «Звідки береться пил та куди зникають гроші» та чілійською стрічкою «Пропаганда». На відкриття миколаївських показів завітала Оксана Янішевська, заступниця голови Миколаївської обласної державної адміністрації, яка вже два роки підтримує та сприяє мандрам Docudays UA Миколаївщиною.

«Я пам'ятаю, як у 2013 році Миколаївщина не надто хотіла зустрічати фестиваль, і був надзвичайний опір з боку влади, коли ми намагалися забронювати зал, пояснити інтерес фестивалю, зібрати студентську аудиторію. А зараз ми бачимо, якою популярністю користуються його заходи. Я сподіваюся, що цього року всі фільми будуть збирати повні зали глядачів», – зазначила вона в своєму привітальному слові.

Окрім відкритих показів, фестиваль проходив у миколаївських університетах. 7 грудня для студентів Миколаївського національного аграрного університету була організована дискусія на тему «Набуття Батьківщини». Фільм «Зламані гілки» режисерки Аяли Шарот про історію Міхаль Рехтер, яка 14-річною дівчинкою покинула свою домівку в Польщі й сама поїхала до Ізраїлю напередодні Другої світової війни, нагадав студентам про те, чим схожа Україна з Ізраїлем.

Голокост і Голодомор – дві історичні віхи, які поєднують e часі дві країни. Діти, батьки яких розстріляні в Польщі, що так і не стала їхньою Батьківщиною, самі збудували свою долю та державу Ізраїль, але спочатку вони збудували громадянське суспільство, а потім взяли зброю, захищаючи свою землю. Україна сьогодні схожа долею з Ізраїлем. За короткий час старші покоління набули Батьківщину, а молоде покоління українців навчилося її захищати. «Революції та реформи робить молодь», – зробили висновок учасники дискусії, яку вели миколаївські історик Олег Бабіна та політолог Сергій Стужук під модерацією правозахисниці Олени Кабашної.

Глибоку дискусію викликав серед миколаївських глядачів фільм «Глибокі почуття» Януша Матушинського, показ якого відбувся у кіноклубі «RealityShiftCinema» у рамках Мандрівного Docudays UA. Герой фільму Януш пережив інсульт, половина його тіла паралізована. Він - дайвер, і життя свого не уявляє без водних глибин. Незважаючи на спротив тіла, він поступово пірнає все глибше і глибше - 6 метрів, 20 метрів, 49 метрів... Поруч із ним – любляча Ася, яка піклується про коханого.

Глядацька зала розділилася навпіл під час обговорення фільму: чи має право людина жити так, як вона того хоче, робити те, куди її тягне, чи вона повинна бути відповідальною перед тими, хто може постраждати від її дій. Аудиторія довго обговорювала вибір героїв, а разом з тим дискутувала про загальнолюдські цінності: довіру, підтримку, повагу та терпимість один до одного.

Закінчився Мандрівний показом одного із хітів цьогорічного фестивалю – фільмом «Яма» чеського режисера Їржи Стейскал.

Андрій Лохматов