З кожним роком у Кіровоградській області стає все більше шанувальників і шанувальниць документалістики завдяки Мандрівному Docudays UA. Людям подобається якісне документальне кіно, тож вони з нетерпінням чекають нових показів.

Цього року фестиваль стартував 4 листопада і з кожним днем набирає обертів. Вже більше 500 жителів з 11 міст і сіл Кіровоградщини переглянули цьогорічну колекцію фільмів 21 Мандрівного Docudays UA. Наша аудиторія – це працівники й працівниці сільського господарства, культури, освіти, медицини, люди третього віку, переселенці та переселенки, студент(к)и, учні та учениці. Всіх цих людей об’єднує і згуртовує документалістика.

Під час обговорення фільму глядачі/-ки діляться своїми життєвими історіями, розповідають про життя свого села чи міста, розмірковують, що потрібно зробити, щоб у їхній громаді було безпечно і комфортно жити, щоб українська держава базувалася на принципах права і демократії. На ці розмови глядачів/-ок надихнула стрічка нідерландського режисера Вальтера Стокмана «Київські файли» і щире спілкування з дослідником радянського періоду Едуардом Андрющенком, який приєднався до обговорення і відповідав на численні питання.

Документальний фільм «Кіоск» викликав чимало емоцій і переживань, а після перегляду до обговорення приєднався режисер Даніель Стопа. Даніель відверто і щиро відповідав на всі запитання. Виявилося, що він не ставив собі за мету висвітлити проблему домашнього насилля, а намагався показати радше емоції, викликані цієї проблемою. І режисеру це вдалося. Емоції героїнь передалися і нашим глядачкам, бо проблема домашнього насилля, які вони побачили в кіноісторії, знайомі українкам.

Тим часом на показі короткометражних стрічок учнівська й студентська аудиторія жваво й емоційно обговорила фільм української режисерки Аліси Коваленко та данського режисера Сімона Леренґа Вільмонта «Дівчинка далеко від дому». Глядачі/-ки пораділи й за домашнього улюбленця сім’ї із стрічки «Порося Нельсон» від Аннеке де Лінд ван Венґарден.

Освітяни активно підтримали інформаційну кампанію «Сексуальне насильство в інтернеті: як захистити дітей», яку цього року спільно започаткували ГО «Докудейз», Мережа DOCU/CLUB та ВГО «Магнолія». Під час обговорення фільму «У сітях» дійшли висновку, що проблему сексуального насильства в інтернеті необхідно вирішувати якнайшвидше. Щоб зарадити правопорушенням на ґрунті сексуального насильства щодо дітей у добу цифрової мережі – ГО «Докудейз» і ВГО «Магнолія» розробили інформаційно-методичні матеріали, які планують поширювати серед різних аудиторій. 

Ще одну важливу стрічку переглянули переселенці й переселенки у Софіївському гуртожитку, а саме «Чоботи в грунті, руки в землі» Кароліни Ускакович. Присутні на показі й обговоренні розповідали власні історії, ділилися сімейними традиціями і дійшли висновку, що всі люди різні, але кожен і кожна з нас має право на життя, безпеку й час на улюблену справу, що приносить задоволення і відчуття самореалізації. Для когось – це сільське господарство, для когось – робота на заводі, для когось – наукова діяльність. 

Чим приваблюють події Мандрівного фестивалю глядачів/-ок у Кіровоградській області? Для них це не тільки можливість подивитися кіно, а поспілкуватися з іншими відвідувач(к)ами показу. Історії героїв та героїнь стрічок вражають і створюють простір для міркування про те, як проблеми і мрії різних людей зрештою дуже схожі. А обговорення стрічок після перегляду – це не просто коментарі і враження від побаченого, а пошук вирішення проблеми у правовому полі. 

Крім того, Мандрівний Docudays UA – це унікальна можливість для мешканців і мешканок сіл побачитися і почутися з режисер(к)ами, розпитати про персонажів й історію виникнення ідеї для фільмів.

Авторка матеріалу: Олена Мірхайдарова, регіональна координаторка Мандрівного Docudays UA у Кіровоградській області

Чільне фото: кадр з фільму «Київські файли».

21 Мандрівний Docudays UA відбувається за підтримки Посольства Швеції в Україні, Посольства Королівства Нідерландів в Україні та International Media Support.Думки, висновки чи рекомендації не обов’язково відображають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за зміст публікації несуть виключно її автор(к)и.