У Компаніївському районі триває Мандрівний Docudays UA. Олена Мірхайдарова, координатор фестивалю у Кіровоградській області, розповідає про четвертий день фестивалю – 23 листопада.

У цей день ми розпочали покази Мандрівного у Компаніївській центральній районній бібліотеці. Дивилися фільм Тео Гессінга «Жертвопринесення» (Великобританія, Індія). Важкі кадри із самоспаленням тибетців, які протестують проти порушення своїх прав з боку Китаю, викликали багато емоцій у глядачів. Ніхто не залишився байдужим до проблем героїв фільму. Обговорюючи стрічку, дійшли висновку, що самоспалення – це не вихід, тим паче, що 130 самогубств нічого не змінили. Дехто зазначав, що герой фільму, що виступав за ці жертвопринесення, сам себе не спалив, а підштовхував до цього інших людей. Глядачі зізналися, що навіть не думали, що в Тибеті є подібні проблеми.

Далі фестиваль помандрував до Компаніївського технікуму ветеринарної медицини, де першокурсники подивилися короткометражний фільм «Габріель повідомляє з чемпіонату світу» (режисер Ельс ван Дріль, Нідерланди). До перегляду фільму студенти говорили, що хотіли, аби Чемпіонат світу з футболу проходив у рідній Компаніївці. Втім після перегляду глядачі змінили свою думку, визнавши, що завдяки фільму дізналися про зворотній бік проведення Чемпіонату світу з футболу. Студенти відзначили, що це вкрай ганебно, коли заради здобуття прибутку і нібито створення позитивного іміджу країни,  політики нехтують найважливішим – правами звичайних людей і комфортним життя дітей.

Наступною зупинкою стала загальноосвітня школа, де для учнів 8-9 класів був  організований тренінг «Ми різні – ми рівні». Під час заходу підлітки вчилися поважати думку кожного, навіть якщо вона кардинально відрізняється від власної. А після тренінгу  учні подивились фільм Урсули Майер «Кейсі Мотте Кляйн: Народження актора» (Швейцарія, Франція), де почули історію  юного актора, який ділиться власною думкою щодо своєї професії. Один хлопчик сказав, що на нього позитивно вплинув цей фільм, адже на прикладі головного героя він ще раз впевнився в тому, що можна досягти будь-чого, якщо докладати зусиль. А одна юна глядачка сказала, що співчуває головному герою, який через різноманіття ролей вже не розуміє, хто він є насправді. Була й глядачка, яка розповіла, що мріяла стати акторкою,  але після фільму вже не впевнена, адже не здогадувалася, що це щоденна виснажлива праця.

Завершився день у гуртожитку Компаніївського технікуму ветеринарної медицини показом фільму «Цап за голос» (режисер Єрун ван Велзен, Нідерланди). Студентам сподобалася історія про вибори президента школи в далекій Кенії. Вони з неприхованою цікавістю спостерігали за виборчими перегонами  трьох кандидатів. Організатори скористалися прийомом  «стоп кадр» і поцікавилися у глядачів: «Хто ж переміг?»  Переважна більшість вважала, що президентом став кандидат, який намагався підкупити виборців м’ясом цапа. Під час обговорення, не жаль, не обійшлося без проблема гендерної нерівності: більшість хлопців доводили, що дівчатам не можна довіряти керівні посади.

Текст та фото: Олена Мірхайдарова, координатор фестивалю у Кіровоградській області