8 грудня 2017 року в місті Дніпро в рамках XIV Мандрівного DOCUDAYS UA відбувся кіномарафон документальних фільмів. Одна за одною пройшли дві кінозустрічі: перша – у молодіжному середовищі «Молодіжна громадська організація «Арт-МОСТ», друга – у Книгарні «Є» для дніпрян та гостей міста, що стало результатом спільної ініціативи «Громадська Палата України» та «Гендерний клуб Дніпро». Ведуча зустрічей – Наталя Жебрик, модераторка кіноклубу медіа-просвіти з прав людини DOCUDAYS UA.

Зустрічі розпочалися зі знайомства з Міжнародним кінофестивалем про права людини DOCUDAYS UA, Мандрівним фестивалем, з їхніми цілями та заходами. Розглядали, як через мистецтво можна порушувати складні життєві питання, говорити про права людини та людську гідність як головну цінність, сприяти особистим роздумам і висновкам, розвитку критичного мислення.

На першій кінозустрічі для перегляду з молоддю були обрані фільми «Щоденник» Олександри Чупріної та «Між іншим» Юлії Аппен, Микити Лиськова, Олександри Васиної, Наталки Целюби. Фільми ще під час перегляду викликали усмішки та веселі коментарі, тож сміливо можна сказати, що фільми дуже сподобалися позитивом, оригінальністтю та динамічністтю за рахунок анімації. Ось кілька коментарів про фільм «Щоденник» від глядачів та глядачок:

«Він (Денис) дуже розумний. Я не була такою в чотирнадцять. Він ерудований, творчий, багато розмірковує. У нього класні друзі. Здорово, що вони спільно діють, наприклад, театр до ладу приводять. Ми теж волонтерили з друзями».

«Як на мене, він гарно тримається, хоча має різні проблеми. Скажімо, коли померла вчителька та в стосунках з дівчиною. Я візьму собі його слова як «мотиватор»: «Я не відступлю. Сьогодні була невдача. Усі плани сумно провалилися. Але я не збираюся відступати. Слід рухатися вперед. Слід вигадувати щось іще. Я буду обмірковувати план за планом. День за днем. Допоки не висловлю все, що хотів висловити. Це буде боротьба за своє право голосу».

Кадр з фільму «Щоденник»

Ось деякі коментарі глядачів про фільм «Між іншим» та його героїв:

«Це так незвично – не бачити героїв на екрані, а тільки слухати голоси. Намагаєшся їх уявити. А на екрані бачиш світ їхніми очима. Шкода, що вони жили в таких поганих умовах, що нічого не змінилося із часом. Але це так сміливо – поїхати в іншу країну, шукати себе, знаходити нових друзів. Мати друзів – украй важливо. Можливо, важливіше, ніж дім».

«Це тільки на перший погляд фільм легкий. Він глибокий. Виринають спогади про знайомих, що вирішили поїхати, та їхній досвід, роздуми про можливий переїзд. «Там» не легше, ми чужі, а «тут» ми вдома. А якщо щось не подобається, то в наших силах розбудувати «домівку».

Кадр з фільму «Між іншим»

Наостанок зустрічі ми говорили про права дітей, Конвенцію ООН про права дитини, дотримання прав дітей в Україні. Кожний(-а) участник(-ця) створили власний «Мобіль прав», до якого ввійшли найважливіші для них права, без яких їхнє життя та розвиток були б неможливими.

На другій кінозустрічі для дорослих глядачів у форматі «нон-стоп» глядачі та глядачки переглянули п’ять корокометражних стрічок: «Intro» Юлії Панасенко, «Між іншим» Юлії Аппен, Микити Лиськова, Олександри Васиної, Наталки Целюби, «Історія зимового саду» Семена Мозгового, «Домашні ігри» Аліси Коваленко, «У пошуках кращої долі» Ганни Фішер.

Після перегляду відбулася дискусія. Одна з відвідувачок кінозустрічі поділилася, що недавно була на екскурсії у ВДНГ та відвідала Зимовий сад. І хоча він не в ідеальному стані, вона на власні очі пересвідчилася, як багато зусиль та турботи вкладено в збереження й підтримку цього особливого місця. Безумовно, це завдяки відданості його працівників та працівниць.

Текст підготувала Наталя Жебрик.

Чільне зображення: кадр з фільму «Щоденник»