Наприкінці жовтня, у завершальні дні Мандрівного Docudays UA на Закарпатті, відбувся показ стрічки «Audience Emancipated: Боротьба за кінотеатр ”Емек”». До обговорення фільму долучилися журналістка Тетяна Літераті та дослідниця архітектури Ліна Дегтярьова, яка підготувала виступ, присвячений збереженню історичної та архітектурної спадщини в Ужгороді.

«Історія фільму перегукується з нещодавніми подіями в центрі Ужгорода, де продана в приватну власність архітектурна пам’ятка епохи модернізму бездумно руйнується новим власником», – зазначає Ліна Дегтярьова. Ідеться про кінотеатр «Ужгород», культове для містян місце. Будівлю кінотеатру в стилі ар-деко було зведено 1932 року за проектом кошицького архітектора Людовіта Оелшлеґера (Ľudovít Oelschläger)*.

Архітектура кінотеатру

Триповерхова споруда кінотеатру має бездоганні пропорції з прямими лініями та кутами. За архітектонікою проект можна зарахувати до функціоналізму, однак у будівлі є характерні для ар-деко елементи та деякі деталі, притаманні для експресіонізму. Людовіт Оелшлеґер додає вишуканої люксовості фасаду ужгородського міського кінотеатру, використавши смуги з опакситу чорного та сіро-фіалкового кольорів. До того ж цей декоративний хід візуально підкреслює стрічковість вікон та оптично розширює фасад. Глянцева структура матеріалу нагадує блискучі поверхні бродвейських театрів, ультрасучасний голлівудський шик 1930-х.

Вивіску з написом «KINO» повинні були виготовити зі змонтованих на щиті неонових трубок, що дають синє або червоне світло. Ця вивіска, на жаль, не збереглася до наших днів.

Міський кінотеатр в Ужгороді на початку 1930-х років

Фото: Magyar Nemzeti Levéltár

Міський кінотеатр в Ужгороді. Поштівка 1933 року

Фото: Zempléni Múzeum

Інтер’єр будівлі виконано в стилі ар-деко. Хол кінотеатру та частково глядацька зала оздоблені скляними опакситовими кахлями.

У радянський період будівля кінотеатру зазнала значних змін. Найбільша втрата – майже повне зникнення з віконних простінків вишуканих кахлів з опакситу. Елегантний та візуально легкий металевий дашок вхідного порталу було замінено невдалою бетонною копією. Разючу відмінність між роботами чехословацьких та радянських будівельників видно неозброєним оком – бетонний дашок уже давно почав руйнуватися та осипатися, натомість усі кути 85-річної будівлі армовані штучним каменем та перебувають у відмінному стані.

Вигляд будівлі кінотеатру станом на 1993 рік

Фото: Петро Сарваш, Ігор Бровді. Pro Urbe

Сучасний стан кінотеатру

Будівлю кінотеатру й досі переслідують негативні тенденції, що розпочалися ще в радянські часи. Зараз шедевр експресіонізму Оелшлеґера в жалюгідному стані.

Деякі приміщення будівлі перебувають у комерційній оренді, що не могло не позначитися на її стані – оригінальні бронзові двері та частину травертинового облицювання брутально знищено. Травертинову колону та вхід ліворуч від центрального об’єму цокольного поверху зашито дешевими вивісками та банерами закладу швидкого харчування. Вітрини обабіч вхідного порталу також наглухо завішено рекламними банерами. Замість панорамних вітрин лівої, «бібліотечної» частини фасаду, установлено металопластикові вікна, які додатково ще й заґратовано.

Найбільшу праву частину комплексу, де розміщений кінотеатр, у 2012 році попередня міська влада передала в приватну власність. Цей момент став точкою відліку повного занепаду кінотеатру.

Сучасний стан кінотеатру «Ужгород»

Вигляд станом на 7 березня 2017 року

Слід зазначити, що кінотеатр є частиною комплексу забудови Замкової гори, який має статус пам’ятки місцевого значення. Комплекс розташований на ділянці, окресленій вулицями Корзо та Підградською, площею Корятовича та Ботанічною набережною. Статус об’єкта культурної спадщини надано Рішенням ОВК № 35 від 05.02.1980 р. Охоронні номери пам’ятки: 090003 / 1-М.

Завдяки архівним матеріалам, оригіналам креслень кінотеатру та старим світлинам будівлі, вдалося реконструювати первісний вигляд кінотеатру та розробити його тривимірну модель.

Сьогодні кінотеатру «Ужгород» – яскравому витвору Людовіта Оелшлеґера – загрожує знищення приватним власником. Утім є й інший шлях – хоч, на жаль, не всі деталі екстер’єру та інтер’єру споруди повністю збережено, але будівлі ще можна повернути первісний вигляд. Кінотеатр потребує реставрації – потрібно відновити його початкове функціональне призначення з дотриманням усіх необхідних технологій. В інакшому разі за громадою міста Ужгород завжди залишається право завдяки спільним діям і акціям повернути занедбану пам’ятку архітектури у власність міста, що чітко й однозначно передбачено Законом про охорону культурної спадщини.

* Людовіт Оелшлеґер (чеськ. Ľudovít Oelschläger) – відомий чехословацький архітектор угорського походження. Угорське ім’я – Lajos Őry. Народився в місті Кошице 1896 року. Найвідоміші роботи – синагога та єврейська школа в місті Кошице, кошицький кінотеатр Slovan, санаторій у Татранській Полянці, міська ратуша в Михайлівцях, будівля торгової та промислової палати в Кошице, кінотеатр Capitol у Михайлівцях, кінотеатр Scala в Мукачеві тощо. В Ужгороді спроектував низку будівель – міський кінотеатр, єврейський культурний центр зі школою, міський басейн, будівлю водогону.

Матеріал створено на основі тексту Ліни Дегтярьової та Олега Олашина з дозволу авторів.

Детальніше про історію будівництва та особливості архітектури кінотеатру можна почитати за посиланням.