11 листопада фестиваль Docudays UA гостинно приймала в Коломиї мистецька галерея «Світовид». Цільовою аудиторією для перегляду та обговорення фестивальних кінострічок було обрано спільноту солдат та офіцерів 10-ї гірсько-штурмової бригади ЗСУ, розміщену в Коломиї. До галереї могли завітати також усі охочі коломиян(к)и та гості міста.

На початку зустрічі їм було представлено презентацію «ПРАВО ВІЙНИ. Основи міжнародного гуманітарного права» від громадської організації «Гельсінська ініціатива-ХХІ».

Фестиваль Docudays UA привіз до Коломиї у своєму мандрівному рюкзаку новий фільм українського режисера Пьотра Армяновського «Гірчиця в садах». Його перегляд та обговорення завершилися жвавою дискусією, яка не залишила нікого байдужим.

Адже стрічка торкається непростих доль цивільних мешканців і мешканок прифронтових селищ Донбасу, які вже чотири роки потерпають від війни. Тут гинуть люди, руйнуються їхні оселі, рвуться родинні та людські зв’язки, у запущених присадибних садах та городах буяє гірчиця – аби не множилися зайві бур’яни. Олена – головна героїня фільму, молода містянка – відвідує покинуту батьківську хатину й могилу мами, яка нещодавно померла, не витримавши військового лихоліття. Парадоксально, але лише родинна втрата та запустіння домашнього гнізда, де минуло дитинство, дозволяє їй відчути, як вона насправді любить свою малу батьківщину й що ця батьківщина означає для неї. 

Ті чи інші судження Олени та її земляків і землячок можна поділяти, а можна й заперечувати. Головне, чого прагне й на що сподівається автор цієї ностальгічної стрічки разом з його героїнею, – аби війна якнайшвидше закінчилася. Він дає нам відчути, що мещканки та мешканці Донеччини – попри всі відмінності в мові, культурі, поглядах на життя – такі самі люди, такі самі громадян(к)и України та її патріот(к)и, як і ми, що нас значно більше об’єднує, аніж розділяє. Розділяють політики(ні), а єднає – оте глибинно людське…

Тож і ми сподіваємось, що мирне життя скоро повернеться до сіл та селищ Донбасу. Що скорботні «літа гірчиці» в садах минуть. І що в тих садах знову дозріватимуть солодкі вишні, яблука та абрикоси…

P. S. У день візиту до Коломиї ми довідалися про загибель на неоголошеній україно-російській війні поблизу селища Кримське двох бійців Коломийської гірсько-штурмової бригади: 19-річного Івана Воробея з Чернігівщини та 21-річного Євгена Летюка з Луганщини. Тож трагічний відгомін війни був відчутним цього дня не лише з екрана, але й з реального життя.

Команда Мандрівного фестивалю Docudays UA висловлює щире співчуття рідним та близьким людям загиблих юнаків, їхнім товаришам по військовій частині. Нехай довгою та світлою буде наша пам’ять про них.

Текст: Олександр Степаненко

Фото: Андрій Степаненко