17 жовтня в Запоріжжі відбулася форум-вистава «Квартира» групи форум-театру «Я тебе чую» (ГО «Комунікаційний центр “Долоні”») в межах 23-го Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA. Модераторкою виступала Лариса Головко, регіональна координаторка 23-го Мандрівного в Запорізькій області та тренерка з прав людини.

Історія однієї родини — виклики тисяч людей

Вистава розгортається навколо Ніни, жінки зі статусом внутрішньо переміщеної особи, яка разом із двома доньками орендує житло в новому місті. Тісні умови, невизначеність, фінансові труднощі та напружені стосунки з оточенням стають щоденними випробуваннями для родини. Старша донька Віра змушена працювати за кухонним столом, поєднуючи професійні обов’язки з життям у спільному просторі. У стосунках Ніни з молодшою донькою-підліткою виникають конфлікти, пов’язані з дорослішанням, особистими межами та сімейними ролями.

Акторки вистави-форуму «Квартира» 

Окрема сюжетна лінія — взаємини Ніни з Клавдією Петрівною, власницею квартири. Під час телефонної розмови про орендну плату й умови проживання стикаються різні інтереси та уявлення про справедливість. Кожна зі сторін має власну правду, а конфлікт змушує замислитися над тим, як співіснувати, поважаючи права й потреби одне одного.

Через ці історії вистава порушує питання права на житло, безпеку, гідність, приватність, працю та сімейне життя. Водночас вона показує, як втрата звичного середовища, обмежений простір і постійна невизначеність впливають на психологічний стан людини та стосунки в родині.

Від глядацької зали — до пошуку рішень

Після показу форум-вистава перейшла в інтерактивний формат. Глядачі й глядачки долучалися до дискусії, виходили на сцену, щоб здійснити інтервенцію — змінити роль героїні та випробувати альтернативні способи дій у конфліктних ситуаціях. 

Учасники/-ці розглядали різні способи реагування на конфлікти між Ніною та Клавдією, а також на труднощі у взаєминах усередині родини. Порушували теми сімейного виховання, підліткової сепарації, особистих меж і потреби кожного члена родини мати власний простір. Такі ситуації не мають універсального розв’язання. Проте спільний пошук допомагає побачити проблему з різних перспектив, зрозуміти мотиви учасників конфлікту й перевірити, які дії можуть сприяти порозумінню.

Глядачі/-ки та акторки вистави-форуму «Квартира» 

Люди, які через війну втратили житло, майно та звичне оточення, часто опиняються в незнайомому середовищі без достатньої інформації про доступні ресурси та можливості допомоги. Тому важливими є зрозумілі механізми підтримки, доступ до соціальних послуг, психологічна допомога та можливість відновлювати самостійність. Окрему увагу приділили емоційному виснаженню та потребі в психологічній підтримці. Учасники/-ці також шукали відповіді на практичні запитання: де отримати допомогу, до кого звертатися, як знайти ресурси для облаштування життя та яку роль у цьому може відіграти місцева громада.

Під час інтерактивної роботи обговорювали не лише особисті конфлікти героїні, а й ширші суспільні проблеми. Зокрема, йшлося про відповідальність держави за забезпечення прав внутрішньо переміщених людей, доступність житла, створення робочих місць і якісний соціальний супровід.

Глядачі/-ки та акторки вистави-форуму «Квартира» 

Особливо важливою стала участь жінок, які мали власний досвід вимушеного переселення. Вони пропонували різні стратегії поведінки, програвали епізоди вистави разом з акторками та аналізували, до яких наслідків можуть призвести ті чи інші рішення. Кожна інтервенція ставала приводом для спільного осмислення того, як героїня може відстоювати свої права, будувати діалог і шукати підтримку.

Саме в цьому полягає особливість форум-театру: глядачі/-ки не лише спостерігають за історією, а й отримують можливість випробувати власні рішення в безпечному театральному просторі.

Авторка фото: Ірина Пешнограєва.